Побудова і розвиток знімальних (геодезичних) мереж
- Перегляди: 2962
Топографо-геодезичні та картографічні роботи
Створення кадастрових карт та планів
Геодези́чна мере́жа – мережа точок, закріплених на земній поверхні, положення яких визначено в загальній для них системі геодезичних координат.
Пункти закріплюються на місцевості за допомогою геодезичних знаків. Планові координати пунктів геодезичної мережі визначаються методами тріангуляції, трилатерації, полігонометрії і їхнім поєднанням, а положення пунктів по висоті — способами геометричного чи тригонометричного нівелювання. Геодезична мережа служить основою для виконання геодезичних, топографічних, геолого-розвідувальних та маркшейдерських робіт.
Знімальну геодезичну мережу створюють з метою згущення геодезичної планової та висотної основи до щільності, що забезпечує виконання топографічного знімання.
Щільність та розміщення пунктів знімальної основи встановлюють рекогносцируванням в залежності від технології робіт, що визначена з дотриманням Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500.
Знімальну мережу розвивають від пунктів державних геодезичних мереж, розрядних мереж згущення і технічного нівелювання.
Пункти знімальної мережі визначають побудовою знімальних тріангуляційних мереж, прокладанням теодолітних та мензульних ходів, прямими, оберненими та комбінованими засічками.
Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами
Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 може виконуватись:
- прокладанням теодолітних ходів з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток;
- прокладанням теодолітних ходів з використанням оптичних теодолітів, світловіддалемірів та електронних тахеометрів.